-
1 людина
l'udynaж., мн. людиczłowiek, pl ludzie -
2 місце
смісце збору (зустрічі, побачення) — meeting point, meeting place
місце коло каміна — chimney-corner, inglenook
місце події — scene, locale
місце постійного перебування — permanent residence, permanent address
місце поховання (радіоактивних відходів) — disposal site, storage site, dumping ground, dumping site
місце призначення — destination, destinaton point, the place of destination
місце причалу мор. — berth
класти не на місце — to mislay, to misplace
ставити (класти) на місце — to (re)place, to put smth. in its proper place, to put back ( in place)
посідати перше місце — to take/win first place, to come first, to head the list, to rate/rank first
болотисте місце — sough, амер. slash
прислівник місця грам. — adverb of place
поступитися місцем — to make room ( for), to give place (to)
зрушити з місця — to get smb./smth. moving forward
стрибок з місця спорт. — standing broad jump
місцями — here and there, in certain places, locally
2) ( посада) post, place, job, situationшукати місце — to seek a situation; to look for a job
спальне місце — berth, bunk
місце для багажу зал. — storage space
4) ( у книжці) passage5) ( багажу) package; piece ( of luggage)6)вузьке місце — tight place, bottleneck
загальне місце — commonplace, platitude
злачне місце — den of iniquity, bawdy place, seedy hangout
дитяче місце — placenta, afterbirth
слабке місце — weak point ( spot)
болюче місце — tender spot, sensitive point
пусте місце — empty place, blank; ( про людину) a nobody, a nonentity
не знаходити собі місця — to worry, to fret ( oneself), to suffer, to be on the rack
на рівному місці — suddenly, all of a suden, out of the blue
бути спійманим на місці злочину — to be taken in the act of crime, to be taken red-handed
на місцях — in the provinces, at the local level, locally
ставити когось на (своє) місце — to keep one in his place, to put smb. in his place
ставати на свої місця — to fall into place, to sort itself out
ставити на свої місця — to sort things out, to clear things up
топтатися на місці — to mark time; to make no headway
ні з місця! (наказ) — don't move!, stay put!, freeze!
-
3 конечне і безконечне
КОНЕЧНЕ і БЕЗКОНЕЧНЕ - категорії для означення суперечливої подвійності буття, яке одночасно є визначеним, обмеженим, тимчасовим, осяжним у своїх конкретних формах (речах, процесах, явищах і т.ін.) і таким, що постійно долає визначеність і межі існування, тобто є невизначеним, вічним і неосяжним у безмежній перетворюваності і плинності цих форм. Виток категорій К. і Б. можна вбачати в понятті "багато" первісної людини, яке означало хоч і не безконечне, але таке, межі якого недоступні спостереженню або охопленню думкою, а також у намаганні міфологічно-казкової і буденної свідомості виразити безконечне як гіпертрофоване конечне. Філософське уявлення про К. і Б. розвивалося у ході аналізу проблеми архе, єдності і багатоманітності буття, простору і часу, перервності і неперервності світу, часу і вічності, Бога і матерії, Бога і природи тощо. К. і Б. розглядалися філософською думкою як зовсім різні сутності. Ця традиція продовжувалася до Гегеля, з якого починається повернення діалектичної інтерпретації конечно-безконечного відношення на ідеалістичній основі. Діалектичний матеріалізм марксизму поширив її на матерію і природу. Цим був підготовлений ґрунт для заглиблення у сам механізм розгортання єдності К. і Б. Розрив К. і Б., їх взаєморедукування приводять до парадоксів. Серед останніх, зокрема, згадувані Аристотелем міркування Антифонта про розв'язання проблеми квадратури кола, апорії Зенона Елейського, антиномії Канта, космологічні парадокси, концепція "теплової смерті" Всесвіту, численні протиріччя в математиці. Багатоманітність і єдність буття означає багатоманітність і єдність форм конечності, долання меж конечного, пізнаваність як конечного, так і безконечного. Конечна частина безконечного сама є безконечною, а безконечність, що відповідає певному способу і виду буття, є конечною його формою (необмеженим). Річ конечна, оскільки є певного якістю, відокремленістю, визначеністю, але вона безконечна як момент нескінченного світу, що невичерпний у своїй різноманітності і опосередкованості. Як конечна, вона - абсолютна, як безконечна - відносна. Істинне буття речі є багатомежовим у своїй конечно-безконечності. Людина на своєму життєвому шляху постійно перебуває на рухливій межі плинного і вічного, життя і смерті в різноманітних їх виявах (фізичному, біологічному, соціальному, духовному), і це становить сенс її існування як процесу універсалізації унікального й індивідуації тотального. Цим аспектам приділено велику увагу в XX ст. у філософії "нових онтологів". Проте людина у цих концепціях (значною мірою редукованих до традиції гносеологізму) залишається принципово конечною істотою, а поняття, які репрезентують безконечне ("екзистенціали" Гайдеггера, "екстазис" Сартра, "божественна трансцендендія" персоналізму, "культура-гра" Гейзинги і ін.) лише увиразнюють цю обставину.В. Кизима -
4 outcaste
1. n1) людина, яка не належить до жодної касти2) людина, знехтувана своєю кастою (в Індії)3) перен. парія2. adj1) позакастовий2) вигнаний з касти3) знедолений3. v1) виганяти з касти2) відлучати від товариства (суспільства)* * *I n( в Індії)1) людина, яка не належить до жодної касти2) людин, знехтувана своєю кастою; паріяII a( в Індії)2) вигнаний з касти; знедоленийIII vвиганяти з касти; відлучати від суспільства -
5 антропологія історична
АНТРОПОЛОГІЯ ІСТОРИЧНА - методологія вивчення історичної реальності, започаткована групою "нових істориків" у Франції, об'єднавчим центром яких став ж. "Аннали", створений Блоком та Февром (у 1929 - 1938 рр. - "Аннали економічної й соціальної історії"; у 1939 - 1941 рр. - "Аннали соціальної історії", "Збірники із соціальної історії"; од 1945 р. - "Аннали. Економіка, суспільства, цивілізації"). Задум Блока націлено на глобальне вивчення соціальної й ментальної історії під кутом зору А. і. Заперечуючи штучне розтинання людини на homo religiosus, homo oeconomicus або homo politicus, Блок вважає, що історія покликана вивчати людину в єдності усіх її соціальних виявів (суспільні відносини і трудова діяльність, форми свідомості й колективні почуття, правотворчість та фольклор тощо). Заперечуючи апріоризм в історичному пізнанні, Блок стверджує, що людина за своєю природою є "великою змінною величиною" ("Апологія історії", 1949). Повернути історичному знанню втрачений ним гуманістичний зміст закликає однодумець Блока Февр (1878 - 1956), один зі збірників праць котрого має характерну назву "За історію в усій її повноті" (1962) К. апітальною для історичного пізнання він вважав проблему співвідношення особистої ініціативи індивіда та соціальної необхідності, те, які ідеї й учинки певної людини набувають значущості історичного діяння ("Доля: Мартин Лютер", 1928; "Проблема невір'я в XVI столітті: релігія Рабле", 1942 та ін.). Видатна людина - дитина свого часу і найдосконаліший виразник його культури й способів пізнавання світу, але вона не розчиняється у колективній свідомості: Рабле і Лютер - не "герої епохи", а її "герольди" (провісники). Февр наполягає на необхідності вкорінити людські й суспільні феномени, які вивчає історик, у природне оточення ("Земля та людська еволюція: Географічний вступ до історії", 1922). Водночас історик повинен прагнути віднайти ті інтелектуальні процедури й способи світосприймання, що властиві людям певної епохи, але не усвідомлюються ними уповні. Історик має "підслухати" мимовільні людські "обмовки", тобто уважно вивчати "словник" епохи, як і притаманні її сучасникам символічні дії, поведінку ("все причетне до людини, залежне од людини, похідне від неї, те, що засвідчує її присутність, діяльність, смаки й способи існування людини"); вивчати літературні й мистецькі свідчення, конфігурації полів і характер пейзажів, дані археології й історії техніки ("змусити промовляти німі речі"). Тим самим уможливлюється осягнення неповторних особливостей кожної цивілізації, притаманної їй системи світоспоглядання (світорозуміння та світовідчування), "потаємної" внутрішньої гомогенності культури. Не випадково антропологічно орієнтовану історію часто поіменовують "історією ментальностей" (нерефлектованих своїми носіями світоглядних настанов).В. ТабачковськийФілософський енциклопедичний словник > антропологія історична
-
6 антропосоціогенез
АНТРОПОСОЦІОГЕНЕЗ - сукупність поглядів на процес формування фізичного типу людини разом з її становленням як суб'єкта суспільних відносин та доцільної перетворювальної діяльності, творця культури. Тривалий у часі та разгалужений у просторі А. розглядають як перехідний період між еволюцією органічної природи та історичним розвитком суспільства. Теоретичне осягнення А. є комплексною науковою проблемою, яку вирішує широке коло природничих та гуманітарних наук. Разом з тим це проблема і філософська, світоглядна, пов'язана з усвідомленням людиною своєї сутності, специфіки власного буття, генетичних зв'язків із природою. Не випадково найдавнішими і універсальними темами первісної свідомості були космологічні та антропологічні міфи про виникнення світу та появу в ньому людини. В родовому суспільстві були поширені тотемістичні уявлення про спорідненість кожного роду з певним тваринним чи рослинним предком. На цьому етапі людина в своїй свідомості ще не відокремлює себе від природного світу. Світові релігії, зокрема юдаїзм, християнство, іслам, вважають людину продуктом божественного творіння. Як тварна істота людина докорінно відрізняється від усього тварного світу, займає виняткове місце в ньому, оскільки створена за образом та подобою Бога, наділена безмертною душею, розумом та свободою волі і є істотою духовною. Наукове осягнення генезису людини отримує сильний поштовх з появою еволюційної теорії розвитку органічного світу. Згідно з сучасними еволюційними уявленнями вирішальне значення в А. відігравала виробнича діяльність, праця, антропогенетична роль якої полягала у формуванні не стільки фізичного тіла людини, скільки "тіла соціуму", у перетворенні економічної поведінки окремих індивідів на економічну діяльність колективу. Колективне здобування засобів до життя сприяло зміцненню групи, а розподіл праці вів до її диференціації та ускладнення структури - стадо перетворювалося на соціальний організм. Особливу роль при цьому мала поява перших універсальних моральних норм людства - заборона вбивства представника свого колективу (кровного родича) та заборона статевих зв'язків між представниками свого роду (інцесту). Виникнення екзогамії - соціального механізму регуляції власне біологічних відносин по фізичному відтворенню людини - сприяло подальшому соціальному розвитку людства. Встановлення шлюбних зв'язків одного роду з іншим відкривало, з одного боку, шлях до їх об'єднання в соціальні спільноти (племена, союзи племен), а з іншого - вело до ускладнення окремих соціальних одиниць і їх подальшої диференціації на сім'ї. Збільшення впливу соціокультурних явищ в процесі гомінізації привели, зрештою, до становлення людини як єдиного біологічного виду, що розпадається начисленні адаптивні типи, ареальні групи (раси та підраси), стихією існування яких є соціальність, а механізмами життєдіяльності - різноманітні культурні форми.І. Молчанов -
7 атеїзм
АТЕЇЗМ ( від грецьк. а - заперечна частка; τεος - Бог, дослівно - безбожжя) - термін для характеристики таких світоглядних орієнтацій людини, які утверджують її в бутті, вільному від необхідності апелювати до надприродного. Протягом історії зміст поняття А. змінювався й був пов'язаний не лише з еволюцією релігії, а насамперед з розвитком виробництва, удосконаленням суспільних відносин, розвитком наукового пізнання взагалі. Історичний розвиток А. відображає звільнення людини від панування над нею стихійних сил природи і суспільства. А. не тотожний різним формам критики релігії, хоча в минулому подеколи й був пов'язаний з ними. Водночас А. не тотожний і антитеїзму. Якщо він і є супутником релігії, то не тому, що без неї не може існувати, а тому, що витлумачує ті самі, що й вона, проблеми взаємодії людини і світу. А. як форма філософського освоєння світу цікавить не стільки онтологічний чи гносеологічний, скільки індивідуально-практичний аспект відношення людини до світу, зокрема питання про те, чи вільна людина у своїй діяльності, а чи вона знаходиться під абсолютним впливом необхідності. Розкриваючи діяльну сутність людини, відображаючи факт утвердження її в своєму дійсному бутті, формуючи у неї адекватне уявлення про саму себе як частину природи і суспільства, як творчу, діяльну істоту, що вирішує проблеми свого буття без опори на надприродні сили, А. постає, відтак, як специфічна форма людинознавства. Соціальний зміст А. полягає не у звільненні свідомості людей від релігійних уявлень, а в утвердженні людини в такому бутті, яке виключає необхідність звернення її до надприродних сил тоді і там, де вона діє сама. А. зорієнтовує людину на свідомий контроль за всіма процесами своєї життєдіяльності.А. Колодний -
8 hobbyist
nлюдина, захоплена своїм хобі; людина, яка має декілька хобі -
9 self-seeker
nкар'єрист; корислива людина* * *nсвоєкорислива людина; кар'єрист -
10 hobbyist
nлюдина, захоплена своїм хобі; людина, яка має декілька хобі -
11 розумного егоїзму теорія
РОЗУМНОГО ЕГОЇЗМУ ТЕОРІЯ - етична концепція, згідно з якою людина за своєю природою істота не лише себелюбна, що керується у поведінці розрахунками вигоди й користі та з огляду на це прагне отримати від життя якомога більше задоволень, але й розумна, здатна обмежувати свої егоїстичні інтереси та безпосередні індивідуалістичні устремління. Р.е.т. була розроблена франц. просвітителями XVIII ст., переконаними у всемогутності людського розуму, спроможного спрямувати зусилля усього загалу на створення "розумного суспільства", в якому інтереси кожної людини будуть узгоджені з інтересами інших. З найбільшою повнотою ідеї Р.е.т. були сформулювані у працях Гельвеція, Фоєрбаха, хоч і з різних концептуальних позицій. Якщо у Гельвеція і Гольбаха увага була зосереджена на ідеї підпорядкування почуттів розуму, то у Фоєрбаха акцент був зроблений на досягненні досконалості окремим людським індивідом через засвоєння ним "Релігії Людяності".Філософський енциклопедичний словник > розумного егоїзму теорія
-
12 right
1. n1) правильність; правота; справедливістьto do smb. right — поводитися з кимсь справедливо
2) право, привілейState right — амер. автономія окремих штатів США
right of action — юр. право на позов
right of asylum, rights of sanctuary, sanctuary rights — право притулку
right of Chapel — право вільного виконання релігійного культу в окремому приміщенні посольства (місії)
right of common — право на спільне користування (чимсь); спільне право (на щось)
right of visit (of visitation) — мор. право огляду суден
right of war — юр. право вдаватися до війни
right to serve — спорт. право подачі м'яча
by right — по праву, справедливо
3) pl дійсні факти, справжній стан речей4) pl порядокto set (to bring, to put) to rights — а) навести порядок, дати лад; б) відновити сили, вилікувати
5) правий бік, права сторона6) військ. правий фланг7) (the R.) права партія; праві консерватори8) права рука; удар правою рукою (бокс)9) права рукавичка; правий черевик тощо2. adj1) правий; справедливийto be right — мати рацію, бути правим
2) правильнийcan you tell me the right time? — скажіть мені, будь ласка, точно, котра зараз година
3) належний, підхожий; доречнийnot the right Mr. Brown — (це) не той містер Браун
4) здоровий, у доброму стані; справнийhe is all right — а) у нього все гаразд; б) він почуває себе добре
5) найзручніший, найкращий6) прямий (про лінію тощо)7) лицьовий; правий (про бік тканини)8) чесний, праведний9) законнийMiss R. — суджена, майбутня дружина
Mr. R. — суджений, майбутній чоловік
that's right — правильно, цілком справедливо
right as rain — цілком здоровий, у доброму стані
3. adv1) справедливо2) правильноto guess right — догадатися, відгадати
3) належним чином; як слід4) точно, якраз5) прямо6) направо, праворуч7) цілком, повністю8) дужеthe R. Honourable — вельмишановний
the R. Reverend — його високопреподобіє
right away (амер. right off) — негайно
right here — а) якраз тут; б) у цю хвилину
right off the bat — амер. з місця в кар'єр
come right in — амер. заходьте
about right — належним чином, правильно
4. v1) відновлювати справедливість2) захищати права3) виправляти (помилку тощо)4) вирівнюватиto right oneself — а) вирівнюватися; б) реабілітувати себе
5) приводити в порядок6) компенсувати, відшкодовувати (втрати)* * *I [rait] n1) правильність, правота, справедливість2) право; привілейright of action — юp. право на позов
right of passage — право проїзду, проходу
3) pl право на розробку або експлуатацію чого-небудь; право на використання твору мистецтва4) pl дійсні факти, справжнє положення речей5) pl порядокII [rait] a1) правий, справедливий2) вірний, правильний3) належний; підходящий, доречний4) здоровий, у гарному стані; справнийto be all right — бути в порядку; почуватися добре
5) ( часто with) найбільш зручний, кращий6) прямий (про лінію, кут)7) лицьовий, правий ( про сторону матерії)8) праведний9) часто який займає положення в суспільствіIII [rait] adv1) справедливо2) вірно, правильно4) точно, самеright in the middle — саме /точно/ в середині
5) прямо; відразу6) зовсім, повністю, цілкомright to the end — до самого кінця; icт. дуже
right now — у цей момент; зараз, сьогодні ж, відразу
IV [rait] vright away, амер. right off — відразу, негайно
1) виправляти; відновлювати справедливість3) виправляти ( помилки)4) випрямлятиto right oneself — випрямлюватися; реабілітувати себе; випрямлюватися
5) упорядковувати; наводити лад6) компенсувати ( що-небудь), відшкодовувати ( збитки)V [rait] n2) вiйcьк. правий фланг3) ( the Right) політ. права партія, праві, консерватори4) удар правою рукою; права рука ( бокс)5) права рукавичка, правий черевикVI [rait] a1) правий2) політ. ( часто Right) правий; реакційнийVII [rait] adv -
13 an honest man is worth his weight in gold
чесна людина варта своєї ваги у золотіEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > an honest man is worth his weight in gold
-
14 a man too busy to take care of his health is like a mechanic too busy to take care of his tools
людина, занадто зайнята для того, щоб піклуватися про своє здоров'я, схожа на механіка, занадто зайнятого, щоб доглядати за своїм інструментомEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > a man too busy to take care of his health is like a mechanic too busy to take care of his tools
-
15 a man that breaks his word bids others be false to him
людина, що порушує своє слово, пропонує іншим бути з нею нещиримиEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > a man that breaks his word bids others be false to him
-
16 marriage makes or mars a man
людина одружується на щастя або на горе ≅ один оженився – світ побачив, другий оженився – з головою пропав добра жінка чоловікові своєму вінець, а зла кінець заміж йти – не дощову годину перестоять зашлюбитись не дощик перечекати оженитися – не напасть, то щоб, женившись, не пропасти женись – перемінись marriage is a lotteryEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > marriage makes or mars a man
-
17 straight
1. n (the straight)1) прямизна2) пряма лінія4) чесність5) карти, що йдуть підряд відповідно до їх достоїнства6) амер. правда, істина; правильне твердження2. adj1) прямий, незігнутийstraight back — пряма (незгорблена) спина
2) що не відхиляється від курсу; що не сходить з дороги; безперервний3) некучерявий (про волосся)4) авт. з циліндрами в ряд (про двигун)5) правильний, рівний, у порядку6) розм. чесний, щирий, відвертийstraight goods — амер., розм. надійна (чесна) людина
7) розм. вірний, надійний8) амер. відданий своїй партії9) амер. нерозведений (водою)10) амер., розм. поштучний11) театр. що належить до визначних п'єс12) карт. розташований по порядкуstraight man — амер., театр. партнер коміка
3. adv1) прямо, по прямій лініїto stand straight — не горбитися, стояти прямо
2) безпосередньо, прямо3) правильно, точно, влучно4) чесно, відверто, прямоto tell smb. straight — сказати комусь чесно
5) негайно, відразуstraight away — розм. відразу, негайно, зараз же
straight off — не вагаючись, не подумавши, відразу
straight out — навпростець, прямо
4. v1) випрямляти, розпрямляти2) одягати небіжчика* * *I [streit] n1) тк.; sing ( the straight) прямизна; пряма лінія2) cпopт. фінішна пряма3) чесність4) кapт. карти, підібрані підряд по достоїнству, "порядок", "стріт" ( у покері)5) нормальна людина (не гомосексуаліст, не наркоман); несхв. "добропорядна" людина, обиватель, міщанинII [streit] a1) прямий, невигнутий; який не відхиляється від курсу, який не сходить зі шляху; безперервнийstraight run — безпосадковий політ; некучерявий; aвт. з циліндрами в ряд ( про двигун)
2) правильний, рівний; який знаходиться в порядкуstraight blow — прямий удар ( бокс)
3) чесний, прямий, щирий4) вірний, надійний5) cл. який неухильно підтримує рішення своєї партії; відданий своїй партії6) cл. нерозбавлений7) cл.; кoм. фіксований, прейскурантний ( про ціну); без знижки за велику кількість купленого8) лiт., театр. чистий за жанром; природний, органічний ( про гру актора); звичайний, рядовий (про лiт. твір)9) який іде по порядку; кapт. розташований один по одномуstraight flush — карти однієї масті по порядку; флеш-рояль ( у покері)
10) cпeц. об'єктивний ( про газетні повідомлення)11) звичайний, традиційний; нормальний; здоровий ( про психіку)12) єдиний ( про спосіб винагороди); прямий ( про відрядність)13) прямий, безпосередній (про спостереження, розрахунок)III [streit] adv1) по прямій лінії, прямо2) прямо, безпосередньо3) правильно, точно, влучно4) правильно, упорядковано5) чесно, відкрито, прямо7) ясно, чітко, тверезоstraight away — негайно, відразу
straight off — відразу, не вагаючись; не обміркувавши
straight out — прямо, відверто
-
18 word
1. n1) словоin a word, in one word — одним словом, коротше кажучи
to a word, word for word — дослівно; слово в слово
a man of many words — велеречива (балакуча) людина; базіка
not a word! — розм. нічичирк!, ні слова!
2) часто pl мова, розмова; слова3) pl сварка, суперечка, лайка4) зауваження, порада5) тільки sing звістка, повідомленняto receive word of smb.'s coming — одержати звістку про чийсь приїзд
please send me word as soon as possible — будь ласка, повідомте мене якомога швидше
6) тільки sing обіцянка, запевненняtake my word for it — розм. запевняю вас, повірте мені
7) тільки sing наказ, розпорядженняto give the word — (від)дати розпорядження (наказ)
word to be passed! — військ., мор. слухайте всі!
sharp's the word! — поспішайте!, жвавіше!
mum's the word! — тихо!, ні слова про це!
8) пароль, перепустка; гасло9) прислів'я; сентенція, вислів10) чутка, поговірto preach the W. — проповідувати Євангеліє (християнство)
13) друк. слово (умовна одиниця обсягу, = 5 друкованим знакам)14) мат. елемент інформації◊ word stress — словесний наголос
◊ big words — хвастощі
◊ to eat (to swallow) one's words — брати свої слова назад, вибачатися за сказане
◊ fair words — компліменти
◊ the last word in smth. — найновіше досягнення в чомусь
◊ upon my word — даю чесне слово
◊ my word upon it! — слово честі!
2. v1) виражати словами; добирати вислови (вирази); формулювати2) говорити, розмовляти; висловлюватися3) умовляти* * *I n1) словоprimary [simple, vernacular, accessory] word — лiнгв. кореневе [просте, місцеве, службове]слово
to be not the word for it — бути недостатнім для вираження або визначення чого-н.
tactlessness is not the word for it! — "безтактність" - це не те слово /це занадто слабко сказано/!; I am repeating his very /actual/ words я повторюю його власні слова, я дослівно передаю сказане ним
2) pl мова, розмова, словаto have a word with smb — поговорити с ким-н.
to put smth into words, to give words to smth — виразити що-н. словами
to put one's thoughts into words — висказати /сформулювати/ свої думки
to get /to put in a word — вставити слово, втрутитися в розмову
I have no words to express my gratitude — мені не вистачає слів, щоб висловити свою вдячність
a truer word was never spoken s — цілком вірно!; краще не скажеш
"A word to the Reader" — "До читача" ( вступ книги)
3) суперечка, сваркаhigh /hard/ words — розмова на підвищених тонах
they had words, words passed between them — вони посварилися
4) зауваження, порадаa word in [out of]season — своєчасна [непрохана]порада
a word in smb 's ear — натяк
5) тк.; sing вісті; повідомленняto receive word of smb 's coming — отримати новини про чий-н. приїзд
please send me word as soon as possible — будь ласка, повідомте мені як можна швидше
please leave word for me at the office — будь ласка, залиште мені записку в канцелярії
6) тк.; sing обіцянка, завіренняto give one's word — дати слово; обіцяти
to keep [to break]one's word — стримати [порушити]слово
to take smb at his word — повірити кому-н. на слово
take my word for it — запевняю вас, повірте мені
7) рекомендація, порада8) тк.; sing наказword of command — вiйcьк. команда
to give the word, to say the word — віддати наказ /розпорядження, команду/; word to be passed! вiйcьк., мop. слухайте всі!
sharp's the word! — поспішай!, жвавіше!
mum's the word! — тихо!, ні слова про це!
9) пароль, пропуск10) прислів'я, приказка11) чутка, поголоска12) peл. ( the Word) Слово господянє (про Священе писання, про Євангеліє; Word Of God, God's W.); to preach the W. проповідувати євангеліє /християнство/; Слово, бог-слово, Христос ( Eternal Word); ministers of the W. ( християнське) духовенство14) пoлiгp. слово (умовна одиниця об'єму = 5 друкованим знакам)15) обч. слово; код; кодова група; група символів16) бioл. кодове слово ( в генетичному коді)••for word, to a word — дослівно, буквально, слово в слово
by word of mouth — на словах, усно
in a /one/ word — одним словом, короче кажучи
in other words — іншими словами, інакше кажучи
not a word! — ні слова, ні чичирк!
a play on /upon/ words — гра слів, каламбур
upon /on/ my word — ( даю) чесне слово
in the words of... — кажучи словами / по словам/ такого-то...
in so many words — визначено, ясно, недвозначно; прямо, відверто
on /with/ the word — як тільки було сказано; без зволікання; одразу
to hang on smb 's words — ловити чиї-н, слова; уважно прислуховуватися к кого-н.
conduct beyond words — поведінка, що не піддається опису
to eat /to swallow/ one's words — брати свої слова назад; вибачатися за сказане
fair /good/ words — компліменти
fine /fair, soft/ words butter no parsnips, words are but wind — ( гарні) слова нічого не варті
the last word (in smth) — останнє слово, найновітніше досягнення
the last word has not yet been said on this matter — останнє слово з цього приводу ще не сказано, питання ще остаточно не вирішене
not to know the first word about smth — нічого не розуміти в чому-н., не знати азів чого-н.
to suit the action to the word — слідкувати, щоб слово не розходилося з ділом; сказано - зроблено
a word spoken is past recalling — слово - не горобець, вилетить - не піймаєш
II vwords are the wise man's counters and the fool's money — = тільки дурень вірить на слово
виражати словами; підбирати слова, вирази; формулюватиI should rather word it differently — я б сказав це /сформулював/ інакше
-
19 Парацельс
Парацельс (спр. ім'я Філіп Теофраст Бомбаст фон Гогенгейм) (1493, Айнзидельн, Швейцарія - 1541) - вченийлікар, теолог, філософ. Ще за життя П. - "Лютера в медицині" - його ім'я стало легендарним і було оточене таємницями і чутками. П. сам докладав зусиль до творення власного міфу, підписуючи, напр., свої книжки як "найславетнішийіз філософів", "князь хіміків" і "монарх медицини". Університетську освіту і ступінь докт. медицини П. здобув у м. Ферара (Італія). З метою збагачення досвіду і знань багато подорожував, відвідував інтелектуальні центри Європи і Сходу, брав участь у військових кампаніях (певний час перебував навіть у татарському полоні). Спілкувався із сучасниками-гуманістами, зокрема, з Еразмом Роттердамським. Викладав курс медицини у Базельському ун-ті (читав лекції нім. мовою, а не латиною, що передбачала академічна традиція того часу). П. - яскравий представник натурфілософії доби Відродження. У медицині (яку він визначав як "натуральну магію") П. виявив себе справжнім реформатором і сумлінним дослідником. Лікувальна справа завдячує П., зокрема, детальним описом багатьох внутрішніх, нервових, психічних і професійних захворювань. П. широко використовував у практиці лікування новаторські прийоми хірургії, кольорової та музичної терапії, бальнеології і хіміотерапії. Одне з головних завдань алхімії П. вбачав не у пошуках філософського каменя, а у виготовленні цілющих ліків. Філософській позиції П. притаманне обстоювання взаємодоповнювальності емпіричного і теоретичного знання, їхньої принципової неповноти одне без одного. У своїх дослідах П. виходив з ідеї єдності світоустрою (який тлумачив у гілозоїстському дусі), тісного зв'язку і родинної близькості людини і світу, людини і Бога. Завдяки своїй богоподібності людина, згідно з П., спроможна зрозуміти свою відповідність і подібність іншим видам реальності, опанувати їх та взаємодіяти з ними. Людина - не тільки "мікрокосм", або малий світ, який вміщує в собі незліченні властивості і природу усіх інших речей; людина є "квінтесенцією", або п'ятою (по відношенню до чотирьох першостихій - землі, води, повітря та вогню), істинною сутністю світу, яку Бог наділяє рисами творця. Через це людина перевершує усі інші істоти, що покликані їй служити; через пізнання усіх цих істот людина приходить до пізнання самої себе. Знання, згідно вчення П., не містить заборонених для людини сфер; воно є здатністю і обов'язком людини, проявом її всемогутності. Створена П. концепція світу і людини виявилася плідною для розвитку природничих наук у XVI - XVII ст. П. - автор численних праць, написаних переважно метафоричною, втаємничено-герметичною мовою: фундаментальної багаторічної праці про походження і перебіг хвороб - великого трактату "Парамирум"; "Хроніки Каринтії"; "Лабіринту ошуканих лікарів"; "Філософії"; "Потаємної філософії"; "Великої астрономії" та ін. -
20 ситуація
СИТУАЦІЯ - безпосередній результат взаємодії духовної і природної реальностей, що виявляє себе своєрідною "інерцією" природного буття стосовно активності духовної енергії людського існування (екзистенції) у його прагненні подолати "опір" природи щодо освоєння її людиною. С. слугує своєрідним "лакмусовим папірцем" оприявнення протистояння свободи і необхідності, як специфічних детермінант духовної і природної реальностей. Це означає, що свобода існує тільки в С. Не зустрічаючи "опору" своїй діяльності, людина (а отже, і її свобода) "розчиняються у небутті", оскільки зникає "дистанція" між метою та її здійсненням. У свою чергу, сама С. має сенс лише у відношенні до свободи. Так, С. виявляє себе вже самим фактом народження людини у певний час у певному місці (людина не вибирає факт свого народження). До С. належить і все минуле (людина не здатна змінити своє минуле), просторово-часові обставини людського існування, здобутки духовної і матеріальної культури попередніх поколінь та ін. Але людина може надавати названим виявам С. іншого значення або іншого продовження - у цьому реалізується її свобода. Свобода (і подолання С.) не залежить від успішності самої дії Н. авіть "закутий у кайдани в'язень" (Сартр) залишається свободним, адже він не позбавлений здатності вибору (а тому і свободи). Він може або погодитись із фактом свого ув'язнення (примиритись із С.), або не погодитись і бути щомиті готовим до втечі. С., отже, є мінливим феноменом, постійно порушуваною (через задання їй людиною все нових і нових значень) і водночас так само постійно відновлюваною "рівновагою" духовної і природної складових буттєвої гармонії. Принципове порушення цієї рівноваги (екологічна криза, ядерна війна тощо) загрожує знищенням самого людського світу.І. Вичко
См. также в других словарях:
поганий — а, е. 1) Який не має добрих якостей, властивостей; не такий, як треба; який викликає негативну оцінку. || Неприємний своїми якостями, властивостями (несмачний, смердючий і т. ін.). || Некорисний або шкідливий. || Несприятливий, похмурий (про… … Український тлумачний словник
майстер — тра, ч. 1) Фахівець з якого небудь ремесла. 2) Керівник окремої ділянки виробництва. 3) чого, без додатка і з інфін. Той, хто досяг високої майстерності, досконалості в своїй роботі, творчості. || Про спортсмена, що досяг високих спортивних… … Український тлумачний словник
сноб — а, ч. 1) іст. Людина, яка беззастережно схилялася перед усім, що прийнято в аристократичному середовищі. 2) Людина, яка свої смаки, манери і т. ін. вважає винятковими і ставиться зневажливо до людей з іншими смаками, манерами тощо … Український тлумачний словник
Стражеско, Николай Дмитриевич — Николай Дмитриевич Стражеско … Википедия
Майоров, Марк Вениаминович — Майоров Марк Вениаминович … Википедия
глистяк — а/, ч. 1) Те саме, що глистюк 1), 2). 2) перен. Паскудна, підла людина, що своїми зовнішністю і вдачею схожа на глиста … Український тлумачний словник
дотепа — и, ж., розм., рідко. 1) Вельми тямуща в якій небудь галузі людина; знавець своєї справи. 2) заст. Дотепність (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
задирака — и, ч. і ж. Людина, яка своїми діями, словами призводить до сварки, бійки, бешкету; забіяка, бешкетник … Український тлумачний словник
максима — и, ж. 1) книжн. Правило, основний принцип, яким керується людина у своїх діях та вчинках. || Стислий вислів етичного характеру. || Формула, що виражає якусь моральну вимогу, логічний чи етичний принцип. 2) муз. Нотний знак мензуральної нотації,… … Український тлумачний словник
напівдикун — а/, ч. Людина, що своїм розвитком і способом життя наближається до первісної людини, дикуна … Український тлумачний словник
чест — чести, ж. Пр. Честь; вищі моральні принципи, якими керується людина у своїй поведінці … Словник лемківскої говірки